Андрій Мизовець: “Драконівські санкції за небаланси для постачальників призведуть до зростання ціни газу для споживачів!”

Алла Ерьоменко. “Енергобізнес” №32 (1174) від 11.08.2020

Закон “Про ринок природного газу” прийнятий парламентом України більше п’яти років тому. Але інструменти, передбачені цим документом, постійно зазнають змін. З одного боку, це диктує ринок, що розвивається. З іншого, все привнесене з Європи, хоча і прижилося органічно, але вимагає уточнень.

Адаптуватися доводитися і гравцям ринку, і широкій публіці. Тут тобі і питання зміни постачальника, і проблема балансування, і ставлення до трейдерам і, звичайно ж, до Оператору газотранспортної системи. Про це та інші актуальні проблеми ринку газу – в бесіді “Енергобізнес” з президентом Асоціації “Газові трейдери України” Андрієм Мизовцем.

– Поясніть популярно, будь ласка, що таке балансування ринку газу і чому це важливо для споживача?

– Оператор ГТС (ОГТСУ), фактично створений в минулому році (раніше це був “Укртрансгаз”), стежить за тиском в газотранспортній системі і згідно із заявками учасників ринку розподіляє потоки газу між споживачами. Він забезпечує балансування системи. Однак якщо раніше він, в разі необхідності, поповнював систему своїм газом, можна сказати на безоплатній основі, тепер це – комерційне балансування. Вже більше року учасники ринку подають оператору ГТС заявки на щодобові поставки покупцям свого газу (в основному промисловим підприємствам), а також резервують газотранспортні потужності на ринку на добу вперед. Згідно з цими заявками оператор ГТС розподіляє потоки газу. Якщо якийсь покупець недобрав призначений йому обсяг газу в певний період (наприклад, зупинив на ремонт якусь турбіну або цех), у продавця газу утворюється надлишок газу (позитивний небаланс), який залишається в системі оператора ГТС. Якщо ж покупець газу в якийсь період використовував більше газу, ніж заявив його постачальник, оператор ГТС постачає відсутній обсяг споживачеві (негативний небаланс). В обох випадках оператор ГТС в обов’язковому порядку або викуповує своєчасно невикористаний газ і оплачує його після закінчення місяця поставки, або виставляє продавцеві газу рахунок за додатково поставлений обсяг. Це і є суть позитивних / негативних небалансів.

Небаланс – різниця між обсягом газу, який замовник послуг транспортування надав на точці входу, і обсягом, відібраними з ГТС.

Теоретично такий механізм повинен працювати без збоїв. По суті Законом “Про ринок природного газу” та Кодексом ГТС передбачено, що оператор ГТС виконує функції балансування автоматично, а плата за комерційне балансування не повинна бути статтею прибутку ОГТСУ.

Що стосується споживача (насамперед промислового), то раніше, до введення добової балансування, спілкування з ним зводилося до того, що раз на місяць він домовлявся з постачальником газу про обсяги поставки і ціну. Зараз комунікувати необхідно кожен день, особливо, якщо у клієнта графік споживання непередбачуваний і залежить від великої кількості факторів. Споживач повинен усвідомити, що він сам несе відповідальність за обсяг свого споживання, тому що він також є повноцінним учасником ринку. Адже його споживання, а також його комунікації з постачальником або їх відсутність, власне, і народжує небаланси газу.

– Штрафні санкції за небаланси – як їх стягують і хто їх оплачує сьогодні?

– Кожен постачальник газу в договорі зі споживачем прописує індивідуальні умови, але загальноприйнятий принцип роботи наступний: якщо споживач використав менше заявленого обсягу газу і відхилення перевищило 10%, то, згідно з Кодексом ГТС, постачальник повинен продати цей залишок ОГТСУ за ціною, на 10% нижче ціни балансування.

У разі, якщо підприємство, навпаки, за фактом перевищило заявлений обсяг споживання більш ніж на 10%, постачальник повинен буде докупити ці обсяги перевищення у ОГТСУ, але вже на 10% дорожче ціни балансування. Відповідно, в цьому випадку на нього лягає різниця за небаланси, і ці втрати він потім стягує з споживача за рахунок штрафних санкцій, передбачених в договорах із споживачами. Будь-які небаланси, сформовані на певний момент, можна продавати / купувати. Технічних перешкод, крім некоректних прогнозних цифр з боку регіональних операторів, абсолютно немає.

– Як утворилися небаланси за перше півріччя 2020 р більш ніж на 1 млрд грн? Із заяви Оператора ГТС: “За результатами січня-червня загальна заборгованість перед Оператором ГТС України за негативні небаланси становить 1 млрд 31 млн грн. Станом на 24 липня – 99%, або 1 млрд 28 млн грн сформовано 33 облгазами, а іншими чотирма замовниками послуг транспортування газу – всього 2.6 млн грн “.

– Причиною може бути відсутність у споживача якісного обліку – приладів дистанційної передачі даних (ПДП) обсягів спожитого газу. Адже обсяги споживання можуть змінюватися протягом дня, і якщо немає передачі показників в режимі реального часу, оперативно порахувати і відкоригувати небаланси неможливо.

Оператори ГРС в таких випадках можуть вносити некоректні прогнозні дані на платформу ОГТСУ, а постачальники, не маючи уявлення про реальний споживанні, в свою чергу, нарощують позитивні або негативні небаланси.

Але, як видно з даних Оператора ГТС, газотрейдери сформували мізерну частину заборгованості, це всього 0.25% з усієї суми заборгованості (див. Коментар директора ОГТСУ).

– ОГТСУ в пресі звинуватив трейдерів у тому, що вони “наживаються” на небаланси. І паралельно з’явився проект постанови НКРЕКУ, яким змінюється Кодекс ГТС і вводяться драконівські санкції за небаланси. Це збіг?

– Ми вже зробили заяву, і 30 компаній-трейдерів підписалися під ним. Сьогодні всі трейдери, яким видано ліцензії на здійснення такої діяльності, використовують ринкові механізми.

Зміни до Кодексу ГТС, які пропонує ОГТСУ, не вирішують проблеми небалансів на ринку газу.

На мій погляд, вся проблема питання балансування на ринку газу полягає в тому, що базова ціна газу (БЦГ) Оператора ГТС повинна визначатися щодня за допомогою біржових інструментів, а не за довгостроковими контрактами, як це відбувається в даний час. В такому випадку БЦГ буде завжди відображати актуальну ринкову ціну, і питання використання газу оператора для балансування стане неактуальним.

В іншому випадку, при прийнятті даного проекту постанови регулятором, в умовах різкого коливання цін на ринку небаланси неодмінно будуть виникати, незважаючи навіть на запропоновані Оператором ГТС “драконівські” зменшення норм відхилення до 3% (10% на даний момент) і зростання штрафних санкцій до 20% (10% на даний момент). А для споживачів результатом цих нововведень буде тільки зростання ціни газу!

– Хочете сказати, що таким чином НКРЕКУ дає можливість заробити оператору ГТС на небаланси і заодно розчистити ринок для компаній “Нафтогазу”?

– Оператор ГТС, як ініціатор змін Кодексу ГТС, мав як мінімум півроку для врегулювання спірних моментів. Але, очевидно, вважав за краще інший шлях. Як ви думаєте, чи багато середніх і особливо малих трейдерів виживуть при таких драконівських умовах? Думаю, небагато. Тим часом в новому проекті постанови НКРЕКУ рівень прибутковості Оператора ГТС має зрости вдвічі (нинішня редакція Кодексу ГТС гарантує отримання 10% прибутку при наданні послуг балансування. – Ред.). У той же час Оператор декларує, що він не повинен мати прибутку по балансуванню, що він просто зобов’язаний збалансувати попит і пропозицію.

– Ви сказали, що базова ціна газу ОГТСУ некоректна (див. Коментар директора ОГТСУ – Ред.). Чому?

– Базова ціна газу оператора ГТС повинна щодня визначатися на відкритих торгах. Тоді всі будуть розуміти, на підставі чого оператор ГТС виставляє рахунки за позитивні і негативні небаланси. Зараз ця система непрозора, трейдери не завжди розуміють, чому саме за такою ціною вони повинні платити операторові ГТС за небаланси. ОГТСУ орієнтується, як і “Нафтогаз”, на ціни біржі NCG, плюс транспортування. Трейдери ж орієнтуються на біржові ціни TTF. Таке різночитання виливається для трейдерів в чималі суми. Кращий вихід – це сісти за стіл переговорів з усіма учасниками ринку, обговорити проблемні питання, знайти конструктивні рішення і відкоригувати Кодекс ГТС, враховуючи інтереси всіх учасників ринку (див. Діючі норми і пропоновані зміни до Кодексу ГТС України. – Ред.).

– Скільки компаній-трейдерів працює на ринку в даний час?

– За даними ліцензійного реєстру НКРЕКУ на 31 липня 2020 р регулятором видано в цілому 796 ліцензій на постачання газу, з них діючих – 705. Причому мова не тільки про газотрейдерів, які входять в нашу Асоціацію. На ринку є багато середніх і малих газотрейдерів. Якщо взяти загальну місячне споживання промисловості – понад мільярд кубометрів, то великим гравцем вважається той, хто поставляє від 100 млн куб м на місяць. А дрібні можуть поставляти від 1000 до 10 000 куб м газу на місяць.

Постачати газ можуть не тільки трейдери, а й видобувні компанії. А також “Газопостачальна компанія” Нафтогаз України “іНафтогаз Трейдинг”.

– На ринку промислових газоспоживачів діють досить ринкові правила. Там за кожного споживача постачальники відчайдушно борються …

– Це так. Ринок газу промислових споживачів дійсно працює за правилами ринку. Конкуренція на ньому максимальна. У споживача завжди є вибір.

– З 1 серпня скасовані ПСО (спецобязатнності). Як заявив глава “Газопостачальна компанія” “Нафтогазу” Максим Рабинович, вони обрали досить “агресивну стратегію” в боротьбі за споживачів. Йдеться про боротьбу “Нафтогазу” з облгазами, контрольованими в основному Дмитром Фірташем?

– За великим рахунком, так. Газзбути пропонують кращий сервіс, “Нафтогаз” може (при бажанні і необхідності) на якийсь час запропонувати побутовим споживачам нижчу ціну.

І в результаті замість більше трьох десятків регіональних монополій споживачі отримають в общем-то одну – “Нафтогаз”?

– Принаймні, всі про це говорять на ринку.

– Але до чого тут газотрейдери, які в більшості своїй не претендують на масштабну участь в поставках газу побутовим споживачам?

– У тому-то й справа, що не претендують. Для того, щоб переконати побутових споживачів змінити постачальника газу, вони повинні щонайменше запропонувати покупцям більш низьку ціну і забезпечити кращий сервіс, ніж вони мають зараз.

Мало хто зможе змагатися з “Нафтогазом” в ціні газу як для промислових, так і для побутових споживачів, так як він фактично має ресурсом “Укргазвидобування”. Це майже 14 млрд куб м газу в рік. І цей газ дешевше, ніж імпортований трейдерами. Плюс стабільно видобувається. При цьому наша маржа становить 2-3%, в той час як “Нафтогаз” може дозволити собі і 10% маржинальність.

– “Укрпошта”, а днями і енергокомпанія Yasno заявили про постачання газу (остання – поки для промислових споживачів). При такій боротьбі середні і дрібні газотрейдери мають мало перспектив

– Нюанс в тому, що присутність трейдерів на ринку газу як раз і є запорукою і показником конкуренції. А також рівних правил гри. Але цього неможливо досягти, якщо один продавець безроздільно володіє максимальним ресурсом видобутого в Україні газу.

– Навряд чи “Нафтогаз” добровільно відмовиться від ресурсу “Укргазвидобування” …

– Ми давно пропонували продавати частину газу, що видобувається “Укргазвидобування”, на Енергобіржа або іншому майданчику, щоб всі бажаючі могли брати участь в торгах, і таким чином покупець міг би отримати найбільш низьку ціну. А “Укргазвидобування” змогла б отримати кошти на розробку нових родовищ і збільшення видобутку газу. А так виходить, образно кажучи, що у України є корова ( “Укргазвидобування”), яку замість того, щоб годувати і пестити, і отримувати від неї більше молока, пускаємо її під ніж …

Після скасування ПСО у “Нафтогазу” від обов’язкових продажів вивільнилися 6-8 млрд куб м газу. Нехай хоча б половину або 3 млрд куб м цього ресурсу “Укргазвидобування” виставлять на відкриті торги. Тоді це буде хоча б в якійсь мірі відповідати правилам відкритості і рівнодоступності до ресурсу учасників ринку газу.

– Глава “Газопостачальна компанія” “Нафтогазу” заявив, що біржу вони мають намір створити свою.

– Важлива відкритість і рівні правила гри для всіх учасників ринку газу. Подивимося, наскільки ці заяви будуть відповідати дійсності.

– Звільнившись від ПСО, “Нафтогаз” 24 липня виграв, скажімо так, раптовий конкурс і став Постачальником останньої надії (ППН). Але виконувати обов’язки ППН “Нафтогаз” буде не більше двох місяців, за які покупець газу (!) Повинен знайти нового газопостачальника і укласти з ним відповідний договір. Це схоже ще на один аргумент на користь “Нафтогазу” як газопостачальника побутовим покупцям?

– З урахуванням таких змін регулятор повинен був ще до скасування ПСО (яка, нагадаю, повинна була відбутися ще з 1 травня) внести відповідні зміни до регуляторних актів, перш за все в кодекс ГТС. Але чомусь своєчасно НКРЕКУ цього не зробила.

– Плата за нейтральність – як Ви її розумієте?

– Відповідно до Кодексу ГТС, плата за нейтральність балансування – плата, що дорівнює різниці між коштами, які були отримані Оператором ГТС або такими, що підлягають виплаті Оператору ГТС, і засобами, які були сплачені Оператором ГТС або підлягають виплаті Оператором ГТС в зв’язку з діями, пов’язаними з балансуванням газотранспортної системи, яка повинна бути стягнута Оператором ГТС з замовника послуг транспортування або виплачена Оператором ГТС замовнику послуг транспортування. Основні побоювання в даному аспекті викликає непрозорий механізм формування витрат Оператора ГТС, який дозволить перевірити справедливість розрахунку ставки плати за нейтральність. А то, що за чотири місяці з моменту початку розрахунку ставки учасники ринку постійно опиняються в боргах перед ОГТСУ, лише посилює недовіру до Оператору ГТС.

Проект постанови НКРЕКУ від 29 липня 2020 р пропозиції ОГТСУ, пропозиції до проекту Асоціації “Газові трейдери України”, Асоціації “Надрокористувачі України”.

КОМЕНТАР


Сергій МАКОГОН, директор ОГТСУ: “Оператор ГТС не повинен ні заробляти, ні втрачати на балансуванні”

Бліц-інтерв’ю про проблеми балансування ГТС і взаємовідносини з учасниками ринку газу.

– Оператор ГТС України подав регулятору проект пропонованих змін до Кодексу ГТС. Учасники ринку газу підрахували рівень прибутковості Оператора ГТС України (ОГТСУ) в разі затвердження національним регулятором (НКРЕКУ) ініційованих вашою компанією змін до Кодексу ГТС (газотранспортної системи). Виходить, що після затвердження регулятором таких змін до Кодексу ГТС щодо нових норм балансування, рівень прибутковості ОГТСУ збільшиться з 20% до 40%. Ваша думка?

– Основний постулат європейського кодексу балансування – оператор ГТС не повинен ні заробляти, ні втрачати на балансуванні. Власне, плата за нейтральність і дозволяє оператору або повернути гроші ринку, або зібрати гроші з ринку, якщо оператор зазнав збитків на послуги балансування.

Цифри 20% і 40% – це просто очевидна маніпуляція, або люди не розуміють, про що пишуть.

Про яку маржі в 40% може йти мова? Якби ми в один період могли б купити і продати газ, то тоді можна було б говорити про маржі.

Зараз Оператор ГТС тільки змушений продавати газ за ціною нижче за ринок в колосальних обсягах. З початку року трейдери викупили 1 млрд куб м газу у Оператора ГТС.

Очевидно, що трейдери не створювали б такі величезні небаланси, а купували газ на ринку і мінімізували небаланси, якби ціна газу при балансуванні була вище, ніж ринкова. Зараз навпаки, ціна балансування нижче ринкової ціни на газ, тому ряд ушлих трейдерів штучно створює небаланси і тим самим створюють загрозу безпечній роботі ГТС.

Трейдери на ринку газу – показник і стимул конкуренції. З непорядними трейдерами повинен розбиратися насамперед АМКУ, в результаті чого регулятор може анулювати їх ліцензії. Але три останніх місяці Оператор ГТС, схоже, не робив відповідних дій і заходів для позбавлення ліцензій недоброчесних учасників ринку газу. Чому?

– ОГТСУ активно підтримує розвиток ринку газу шляхом впровадження прозорих і недискримінаційних правил роботи на ринку, які грунтуються на європейських газових кодексах. Згідно з недавнім звітом Енергетичного Співтовариства, Україна лідирує в галузі впровадження європейського законодавства.

Крім цього, керівництво компанії постійно відстежує ситуацію на ринку і оперативно реагує на виникаючі ризики, які ставлять під загрозу стабільність роботи Оператора ГТС і безперебійність поставок газу споживачам України і ЄС.

Проблема зі штучним створенням небалансів почалася кілька місяців тому, і ми оперативно почали консультації з регулятором з цього питання. В останні місяці ситуація набула загрозливого характеру: непокриті відбори газу трейдерами (негативні небаланси) в травні склали 200 млн куб м, в червні – 300 млн, а в липні вже 500 млн куб м. У Оператора ГТС просто немає таких обсягів газу, щоб покрити такі величезні відбори газу з системи. Це ставить під загрозу роботу самого Оператора ГТС. Фактично у нас не буде газу для забезпечення транзиту і наповнення труби.

Такі дії трейдерів, які навмисне створює негативні небаланси, є грубим порушенням Кодексу ГТС, який вимагає, щоб трейдери самостійно мінімізували свої небаланси.

Потрібно розуміти, що Оператор ГТС – не торговець газом, і купує його для власних технологічних потреб, тому просто не володіє такими обсягами газу, щоб покривати навмисне створені небаланси трейдерів.

Якщо ми говоримо про чесну гру на ринку газу, то така поведінка ряду трейдерів явно складно назвати чесною грою.

Бачачи катастрофічне зростання умисних небалансів, Оператор ГТС ще раз екстрено звернувся до регулятора з вимогою навести порядок на ринку газу і внести необхідні зміни до Кодексу ГТС, щоб усунути лазівки, за допомогою яких спритні трейдери можуть займатися такими маніпуляціями.

“Енергобізнес” №32 (1174) від 11.08.2020

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *