Алла ЄРЬОМЕНКО. Енергобізнес. 9 грудня 2020
Ринок не гарантує споживачеві низьку ціну. Ринок гарантує споживачеві ринкову ціну. При цьому ринок гарантує споживачеві право вибору постачальника. І лише досягнення високої конкуренції на ринку серед постачальників може забезпечити в майбутньому зниження ціни на газ, – вважає президент Асоціації “Надрокористувачі України” Роман Сторожев.
– Конкуренція – основа і двигун будь-якого ринку. Чи можна сказати, що ринок побутових газоспоживачів дійсно конкурентний після скасування ПСО (Положення про покладання спеціальних зобов’язань)?
– Однозначно, так. Ситуація на ринку поставок природного газу побутовим споживачам після скасування ПСО з 1 серпня 2020 р значно змінилася. На цей ринок відразу ж вийшли, крім відокремилися від облгазів близько 25 компаній-трейдерів (газсбити), НАК “Нафтогаз України”, постачальника “останньої надії” (ППН) – ТОВ “ГК” Нафтогаз України “, трейдери, перш за все великі, такі як ДТЕК (бренд Yasno поряд з електроенергією вже пропонує поставку газу), Energy Trade Group.
– Для таких енергокомпаній участь в сегменті поставок газу побутовим споживачам – диверсифікація бізнесу.
– Так, але в цьому ж сегменті працюють невеликі, локальні компанії, Коммодити-трейдери, які торгують різними видами енергоресурсів ( “ритейл” – маленькі обсяги, велика кількість покупців).
Ринок газу побутових споживачів по суті – ритейл: торгуються / поставляються невеликі обсяги при великій кількості покупців. Це абсолютно закономірно. Конкуренція в цьому сегменті ринку газу буде наростати.
Також я бачу тенденцію, що трейдери, які закупили газ влітку, коли ціна була нижче, і які зберігали його до зими в підземних сховищах газу, зараз намагаються витримати ціну НАК “Нафтогаз України”, яка має в своєму розпорядженні ресурсом “Укргазвидобування” (близько 13 млрд куб м в рік).
Інформація Оператора ПСГ України
З початку опалювального сезону 2020/2021 з ПСГ відібрано 2 млрд куб м газу.
У жовтні-листопаді 2020 р 99% газу відібрано по заявкам українських клієнтів.
На 1.12.2020 р запас природного газу в підземних газосховищах становив 26.3 млрд куб м (на 27% перевищував показники 2019 р .; без урахування запасів Вергунських ПСГ, що знаходиться на тимчасово окупованій території Донецької області).
У режимі “Митний склад” * на 1.12.20 р нерезиденти (трейдери) зберігають в ПСГ 9 млрд куб м газу (у 3.7 рази більше в порівнянні з аналогічним періодом 2019 р). З них в режимі short haul ** – 5.4 млрд куб м.
Компанії-резиденти зберігають в режимі “Митний склад” 1 млрд куб м (в 4.3 рази менше, ніж в 2019 г.). З цього обсягу, переданого в ПСГ в режимі short haul – 500 млн куб м.
* “Митний склад” – митний режим, що дозволяє клієнту зберігати газ в підземних сховищах України до 1095 днів без сплати податків і митних зборів;
** short haul – послуга, що дає можливість отримувати знижку на транспортування між певними точками входу або виходу на міждержавних з’єднаннях ГТС (потужність обмежена), в тому числі для подальшого зберігання природного газу в ПСГ України.
– Монополія зруйнована, хай живе монополія?
– Не так однозначно. Хоча конкурувати з ціною НАК “Нафтогаз України” складно. У боротьбі за споживача постачальники газу йдуть на втрату якоїсь частини прибутку в даний момент, щоб залучити споживачів, закріпитися в цьому сегменті. Вони могли б частину цього газу продати дорожче на промисловому ринку, але свідомо йдуть на зменшення своїх прибутків, диверсифікуючи свої поставки.
Тому в перспективі нас чекає ще більше дроблення цього сегмента ринку газу. Існують різні прогнози. Моя особиста думка, що постачальників газу побутовим споживачам не буде, наприклад, 300, як в сегменті поставок промисловості, їх буде близько 100 в 2021 р Уже сьогодні таких компаній близько чотирьох десятків.
– Оптимістичний прогноз.
– Реалістичний. Я вважаю, що в наступному році кількість постачальників в сегменті поставок газу населенню буде близько сотні. Адже що таке сьогодні поставки населенню? Немає законодавчого обмеження пропонувати газ як товар побутовим споживачам, визначальний фактор – ціна! Далі постачальники почнуть працювати з ОСББ, як з однією юридичною особою, що привабливо для постачальників газу. Цікаві в цьому сенсі садові товариства і т. Д. Постачальники будуть пропонувати і вже пропонують масу нових продуктів / сервісів для споживачів. Наприклад, фіксована ціна газу на певний період, різні форми оплати (передоплата, післяплата, кредитну угоду).
– Збільшення кількості постачальників вплине на ціну газу для побутових споживачів. Чи можна говорити, що не буде хоча б різких коливань цін?
– Я б не говорив, що ринок гарантує споживачеві низьку ціну. Ви ж про це питаєте? Ринок гарантує споживачеві ринкову ціну. Саме це і є умовою його розвитку. При цьому ринок гарантує право вибору постачальника. З ним покупець і повинен домовитися про умови поставки і оплати газу.
– Є побоювання, що потрапивши до ППН, зворотної дороги немає. У споживача – вибір без вибору.
– Я раніше, так само як і Ви зараз, досить насторожено ставився до цього механізму. Дотримувався думки, що створений ще один інструмент для того, щоб зібрати якомога більше споживачів в сферу впливу ТОВ “ГК” Нафтогаз України “(ППН) і НАК” Нафтогаз України “. Але сьогодні у мене немає жодних побоювань, що цей інструмент активно використовують саме з цією метою. Споживачі, які залишилися взагалі без постачальника, це, швидше за все, слабо привабливий сегмент – вони не змогли купити ресурс ні у газсбита, ні у трейдера, ні у “Нафтогазу України”. Тому і виявилися клієнтами ППН.
Звичайно, є ряд питань про перехід споживача від колишнього постачальника до постачальника “останньої надії”, і зараз розробляється механізм, щоб умови переходу не були надто жорсткі, щоб постачальник і споживач в разі непередбачених ситуацій встигли між собою з’ясувати договірні відносини, щоб споживач автоматично НЕ потрапив до ППН. Це недопрацювання технічного характеру, які, впевнений, будуть усунені. Але також зрозуміло, що ТОВ “ГК” Нафтогаз України “невигідно продавати за такою ціною ресурс споживачам, які не знайшли іншого постачальника. Парадокс: для таких споживачів ресурс повинен бути найдорожчий, але він сьогодні найдешевший для самих проблемних споживачів. На сьогодні поки немає побоювань, що ППН перетягує платоспроможних, відповідальних споживачів.
– Тим не менше, глава ППН заявляє про агресивну політику на ринку. Якщо вони працюють з проблемними споживачами, то це тактика або все ж стратегія, щоб в результаті монополізувати ринок поставок газу побутовим споживачам?
– ППН на сьогодні непомічений в неконкурентних діях на ринку. НАК “Нафтогаз України” – так, демпінгує і на біржі, і комерційних пропозицій. Це бачать усі на ринку, і ми про це відкрито завжди заявляли.
– Буквально перед нашою розмовою законодавці проголосували за законопроект №3176, який дозволить ОГТСУ, державним і комунальним компаніям купувати газ щодня на біржі для балансування системи і на виробничо-технологічні потреби. Наскільки цей закон може вплинути на ринок газу?
– Українські трейдери завжди підтримували право Оператора ГТС закуповувати газ на біржах. Це, в першу чергу, дозволить більш чітко визначати ціну балансування за конкретні добу, покаже найбільш точний зріз ситуації на ринку щодня. Я називаю це ще одним кроком до цивілізованих торгів. Це крок до створення інструменту на ринку, який підвищує його ліквідність! Тому ми вітаємо рішення парламенту, який підтримав законопроект №3176.
Що стосується самого права Оператора ГТС, то вже сьогодні це право закріплено законодавчо, і це великий плюс, враховуючи, що у Оператора ГТС не завжди є можливість придбати газ, коли складаються небаланси (дефіцит або профіцит) на ринку. Як ми всі спостерігали, в цьому році ОГТСУ був змушений вдаватися до допомоги НАК “Нафтогаз”, придумувати додаткові угоди до контрактів, але це було непрозоро і неринково. З прийняттям закону, якщо є вільні обсяги газу на ринку, компанія може вийти на біржу, законтрактованого і купити собі на ринку відсутні обсяги газу для балансування в ті ж добу. При цьому ціна газу на біржі нижче, ніж ОГТСУ закуповує через ProZorro. Ми не виключаємо, що Оператор ГТС буде продовжувати купувати газ для технологічних потреб по довгим контрактами через ProZorro, все що прозоро і ринково – це великий плюс.
Наступний етап – вихід на біржу з 1 липня 2021 р інших суб’єктів ринку природного газу державного і комунального секторів. Підприємства теплокомунальної енергетики (ТКЕ) – досить великі споживачі газу. Оперативно закуповуючи відсутній для балансування газ на біржі, вони зможуть не тільки забезпечити свою стабільну роботу, але і в результаті заощадити кошти. Що повинно, безумовно, позначитися на їх фінансовий стан.
– Чи можна стверджувати, що питання з небаланси на ринку таким способом буде вирішене? І конфліктні ситуації, які ми спостерігали взимку і влітку між ОГТСУ і постачальниками, а також облгазами вичерпані?
– Питання небалансів на ринку складається з багатьох складових, про які ведеться дискусія з початку реформи газового ринку. Це і питання небалансів, які оплачуються 100% постачальниками Оператору ГТС і на яких він заробляє собі прибуток, і питання небалансів, які формують проблемну заборгованість. ОГТСУ визнає її проблемною, зменшуючи показники прибутку. Сума такої проблемної заборгованості “Укртрансгазу” (попередній Оператор ГТС) становить 44 млрд грн. Сума проблемної заборгованості ОГТСУ (новий Оператор ГТС) -1.5 млрд грн.
У питанні балансування відіграє значну роль внутрісуточних ринок газу, який в Україні тільки створюється. І як швидко в умовах відсутності такого ринку газу сформувати реальну маржинальної ціну на газ? Все це питання, до яких ми ще неодноразово будемо повертатися і які ще належить вирішувати гравцям ринку для побудови цивілізованого конкурентного ринку газу в Україні. Особливо гостро це питання буде стояти при введенні принципу нейтральності Оператора ГТС в наступному 2021 р
– Яка частка трейдерів в сумі боргу Оператору ГТС?
– Трейдери зараз нічого не відбирають з ресурсу ОГТСУ. Після того, як ціна на такий газ було встановлено на 30% вище за ринок і зменшений толлеранс, трейдери практично не беруть газ ОГТСУ. Це просто невигідно. Облгази це робили, поки відбирали газ безоплатно. Звідси і їх заборгованість. Думаю, ситуація на сьогодні змінилася, так як фактично оператори газорозподільних мереж (ГРМ, облгази) отримали тариф, який враховує витрати на так звані технологічні витрати. Хоча Оператор ГТС, зрозуміло, хоче стягнути накопичені ще на початку року борги.
Як у кожної медалі, у цієї проблеми є дві сторони. Оператори ГРС не платили за відібраний газ, посилаючись на те, що ці витрати не передбачені в тарифі. Але, з іншого боку, гроші з населення вони ж збирали. Чому не розраховувалися хоча б частково в тому обсязі, наскільки дозволяв тариф? Але в загальному все це результат неузгодженості механізму на ринку газу, який дозволив накопичити такі борги.
– Оператори ГРС були б щасливі, якби їм списали ці борги. Українська історія знає чимало таких прикладів. Але ОГТСУ звернувся до судів.
– Швидше за все, Оператор ГТС суди виграє. Проблема буде в тому, як стягнути борги. Як з “Укрнафти”, наприклад …
– Про “Укрнафту” ми ще поговоримо. Асоціація “Газові трейдери України” (АГТУ) в жовтні ініціювала запуск ще однієї електронної біржової площадки – ТБ “Український хаб”, де пройшли вже тестові торги. Це альтернатива Української енергетичної біржі або розширення можливостей для трейдерів та учасників енергоринку?
– Ми, як асоціація, та й взагалі компанії-трейдери, є носіями ідеї вільної конкуренції на ринку. Це основа трейдингу в світі! Тому логічно, що ми вітаємо також конкуренцію в сегменті торгових майданчиків енергоносіями. В Україні це ще один проект, ідея, яка знаходиться на початковій стадії, на старті. Майданчик тільки запустилася, йдуть торги, але обсяги ще невеликі. Ми плануємо розвивати цю тему, як ще один інструмент на ринку, щоб створити можливості для підвищення конкуренції.
Наступними стратегічними кроками на ринку газу повинні стати збільшення ліквідності бірж, розвиток механізму платежів по кліринговим системам, впровадження всього спектра банківського інструментарію, адже це буде гарантувати справедливість індексів, якими ми оперуємо на сьогодні.
Ключовим завданням підвищення конкуренції на українському ринку газу, а також його ліквідності стане прийняття рішення про продаж газу “Укргазвидобування” на біржі.
– Які опції пропонує біржа “Український хаб”?
– Це практично універсальний набір: день, місяць, квартал, рік наперед. Те, що захочуть учасники продати, вони зможуть пропонувати через цю площадку. Вона розрахована на торгівлю електроенергією, природним і зрідженим газом, нафтопродуктами.
Досье Енергобізнесу
Роман Сторожев, президент Асоціації “Надрокористувачі України” з липня 2014 р
Народився в м Чугуєві, Харківська обл., 3 лютого 1976 р
Освіта: Харківський державний технічний університет радіоелектроніки (1998 г.). 2008 – Івано-Франківський державний університет нафти і газу, спеціальність “Видобуток нафти і газу”. 2010 року – Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, спеціальність “Правознавство”. 2013 г. – Національна академія державного управління при Президентові України, спеціальність “Парламентаризм та парламентська діяльність”.
Кар’єра: 1998 -1999 рр. – “Енергоснаб”, м.Харків, економіст. 1999-2000 рр. – Харківська філія ДК “Торговий Дім” Газ України “, оператор ділянки, головний спеціаліст. 2000-2001 рр. -” Харківміськгаз “, майстер служби обліку з газопостачання та газифікації;” Укрнадра-ресурси “- менеджер відділу газу, начальник відділу обліку газу . 2001 р – “Укрнадрапромінвест”, генеральний директор. 2002-2004 рр. – “Укрзакордонгеологія” (м.Київ), начальник відділу обліку та реалізації природного газу. 2002-2004 рр. – “Укрзакордонгеологія” (м.Київ), генеральний директор. 2003- 2013 рр. – Асоціація “Газові трейдери України” (м.Київ), президент. 4.2013 р – 5.2013 р – НАК “Надра України” (м.Київ), радник голови правління. 21.05.13 р .- 20.12.13 р – НАК “Надра України” (м.Київ), заступник голови правління. 20.12.13 р.- 30.04.14 р – голова Державної служби геології і надр України. С2 липня 2014 р – президент Асоціації “Надрокористувачі України”.
Сім’я: одружений, виховує трьох дітей.
Хобі: теніс, велоспорт, подорожі.
Нагороди: Нагороджений Державною геологічною службою медаллю В. І. Лучицького за багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у розвиток паливно-енергетичної бази України (наказ №29-н від 15.02.08 р).
“Енергобізнес” №49 (1191) від 08.12.2020