Попри військову агресію Україна залишається надійним партнером та готова надавати вільні потужності для транспортування природного газу з Каспію до країн Євросоюзу.
У цьому запевнив заступник міністра енергетики України Микола Колісник під час Дев’ятого міністерського засідання Консультативної Ради Південного газового коридору (ПГК) у Баку (Азербайджан), йдеться на сайті Міністерства енергетики.
Засідання відбулось під головуванням президента Республіки Азербайджан Ільхама Алієва та за участі президента Румунії Клауса Іоханіса і єврокомісара з питань енергетики Кадрі Сімпсон.
Учасники обговорили підсумки та плани збільшення потужності транспортування газу до ЄС.
“Вже через декілька місяців розпочнеться сезон закачування. Більшість ПСГ країн ЄС заповнені, що сприяє збільшенню інтересу до українських ПСГ. Ключове рішення базується на використанні існуючої інфраструктури – потужності Трансбалканського газопроводу. Для “Оператора ГТС України” це можливість залучення нових замовників послуг по міждержавних точках з’єднання”, – зазначив Микола Колісник.
Він також наголосив, що Україна наразі – повноправний партнер сторін в рамках співробітництва у нафтогазовому комплексі.
“Одним з ключових інфраструктурних проєктів у рамках співробітництва з Азербайджаном є проєкт Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору для створення нового маршруту транспортування нафти з Каспійського регіону на ринки ЄС. Ми зацікавлені в реалізації проєкту Південного газового коридору і готові до співпраці в рамках диверсифікації шляхів постачання природного газу”, – додав Микола Колісник.
Заступник міністра наголосив, що стратегічним інтересом України є співпраця з ЄС, США, Туреччиною та Азербайджаном, у тому числі для послаблення впливу росії на південному напрямку.
Як повідомляла “Українська енергетика”, Держнафтокомпанія Азербайджану та румунська Romgaz S.A. 3 лютого підписали договір про постачання газу з Азербайджану до Румунії на 2023-2024 роки обсягом до 1 млрд куб. м на рік. Угода стала продовженням підписаних між SOCAR і Romgaz S.A. угод 19 жовтня та 16 грудня 2022 року.
ЄС наразі дуже зацікавлений у розширенні співробітництва з Азербайджаном у сфері природного газу, електроенергетики. Азербайджан у свою чергу має наміри до 2027 року збільшити видобуток газу.
Азербайджан та Євросоюз під час Дев’ятого міністерського засідання Консультативної Ради Південного газового коридору домовились активізувати діяльність у питанні розширення коридору та постачання “зеленої” енергії.
ПГК, призначений для постачання газу з Каспійського регіону до Європи, повністю введено в експлуатацію наприкінці 2020 року. Існують плани його розширення, які передбачають збільшення потужностей газопроводів TANAP та TAP для доставки газу до Європи.
Азербайджан та ЄС у липні 2022 року підписали меморандум про стратегічне партнерство в енергетиці, який передбачає збільшення обсягу постачання газу до Європи до 2027 року до 20 млрд куб. м щорічно. Документ також передбачає реалізацію спільних проєктів із виробництва та експорту до ЄС “зеленої енергії”.
Раніше мінімум 10 країн Європи звернулися до Азербайджану із запитом на збільшення чи початок постачання газу. Зокрема, у купівлі азербайджанського газу зацікавлені Угорщина, Румунія, Сербія, Албанія, Хорватія, Північна Македонія, Чорногорія, Молдова. Крім того, на збільшення постачання газу з Азербайджану розраховують Італія, Болгарія та Греція.
Постачання азербайджанського газу до Європи через ПГК споживачам в Італії, Греції та Болгарії розпочалось 31 грудня 2020 року. У 2021 році обсяг постачання становив 8,2 млрд куб. м, 2022 року – на рівні 11-11,5 млрд куб. м.
Загальна довжина газопроводу TAP становить 878 км, з яких 550 км проходить через північну частину Греції, 215 км – через територію Албанії, 105 км – через Адріатичне море та 8 км – по території Італії. TAP є останнім компонентом проєкту ПГК – інфраструктури для постачання азербайджанського газу до Європи.
Наразі газопровід призначений для транспортування 10 млрд куб. м на рік природного газу із родовища Шах-Деніз у рамках “Стадії-2” його розробки до Європи. Пропускна спроможність газопроводу дозволяє збільшити його потужність удвічі – до 20 млрд куб. м на рік.