В інтерв’ю БізнесЦензор президент Асоціації “Газові трейдери України” (АГТУ) Андрій Мизовець розповів про те, як обмеження ціни газу для населення зупинило розвиток ринку газу і як держкомпанія Нафтогаз використовує ринкову владу
Джерело: https://biz.censor.net/r3255463
Асоціація “Газові трейдери України” об’єднує близько 30 трейдерів. Її очільник Андрій Мизовець є партнером Романа Сторожева.
Сторожев на початку 2014 року чотири місяці очолював Держгеонадра. Займається трейдерським бізнесом – трейдери “Крафт Енерджи”, “Аббакор Трейд”, “Центренерджи”.
В інтерв’ю БЦ президент АГТУ Андрій Мизовець розповів, як обмеження ціни газу для населення заважає розвитку газового ринку, яка структура газового ринку і чи працює Нафтогаз в однакових умовах з іншими трейдерами.
Як ви сприйняли ініціативу Міненерго про введення обмеження ціни на газ для населення на рівні 6,99 грн за куб/м в січні – березні?
В нас є ринок газу для непобутових споживачів, де є шалена конкуренція. Постачальників більше 700. Це круто? Круто!
В нас є імпорт газу, який доведений до автоматизму.Будь-яка компанія, яка сьогодні зареєструвалась, може імпортувати газ. Зважаючи на реєстрацію, ліцензії, паперові нюанси, лібералізація дійсно є, вона існує.
Ринок газу для побутових споживачів (населення) розпочали на гарній ноті, однак продовжуємо, нажаль, на мінорній. Ми не бачимо ринку зараз.
Про відкриття ринку для теплокомуненерго (ТКЕ) я навіть не згадую.Там нічого поки ще не зрозуміло та ніяких кроків не здійснюється.
БЦ: спецобов’язки (ПСО) для ТКЕ згідно постанови Кабміну №869 від жовтня 2018 року мають бути відмінені з 1 травня 2021 року, але через великі проблеми у цьому сегменті, швидше за все, цього не станеться.
Інша ситуація, які дії пропонуються з боку Міненерго та в.о. міністра енергетики в нинішній час. Вони викликають деякий подив.Тому що самі ідеї не погані, а от реалізація, яка пропонується – вона дивна.
Наприклад, ідея виходу Укргазвидобування (УГВ, входить в державну Групу Нафтогаз, видобуває близько 70% газу в країні – БЦ) на біржу – вона підтримується усіма учасниками ринку. Тому що це знімає питання справедливої ціни газу.
Я повторював і повторюватиму: як тільки ми побачимо справжню біржову ціну ресурсу, це виб’є сильний козир з рук всіх популістів, які розказують, що газ безкоштовний, або коштує $20, $50 за тисячу кубів і т.д.
З іншого боку, ринок обмежили ціною 6,99 грн/куб. м для населення. Тобто, Кабмін в частині ціни газу для населення приблизно зробив по аналогії: умовно Нацбанк вийшов на ринок і сказав: от, панове банкіри, маєте цілий рік, поки не закінчиться дія постанови продавати валюту по 22 грн за долар. І нікого не цікавить, де і по якій ціні ви її візьмете, а де ваш прибуток і т.д.
Кого представляє асоціація “Газові трейдери України” (АГТУ)? Я питав у інших постачальників, чому вони не входять в АГТУ Сторожева-Мизовця? Вони відповідають: “тому що це асоціація компаній Сторожева”. Який відсоток ринку постачання для промисловості ви представляєте і чи постачають компанії асоціації газ населенню? Чому вас непокоїть ціна 6,99 грн/за куб.м?
Ціна – 6,99 непокоїть всіх, тому що ця ціна – не є ринкова.
Компанії, які входять в асоціацію, постачають населенню. Але обсяги не великі. І вони ці від’ємні прибутки з продажу населенню, компенсують за рахунок позитивних результатів від постачання непобутовим споживачам.
Ядро компаній асоціації не є спорідненими, це – перше. Друге – вони всі досить давно на ринку.Третє – що ми відстоюємо? Позиції наші дуже прості – ми виступаємо за чесну конкуренцію, прозорі правила гри на ринку.
Ми, по мірі можливостей, виступаємо з єдиною позицією членів Асоціації в НКРЕКП та Міненерго. Це позиція тих постачальників, які не є крупними, бо вони не займають значні частки ринку. Але всі вони працюють, як кажуть, в полі, зі споживачами.
Частка ринку компаній асоціації (30 трейдерів) від 5% до 10% (промисловість), в залежності від сезону.
Рік тому ви активно критикували Нафтогаз. Я цю критику поділяю в частині демпінгу і в частині того, що ресурс Укргазвидобування використовується для того, щоб маніпулювати ринком. Потім Асоціація підписала меморандум з Нафтогазом. До АГТУ приєдналась Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (ГКНУ). Після цього критика з вашого боку стихла. Вас Нафтогаз підкупив? Прокоментуйте.
Якщо порівняти нашу позицію, яка була два роки тому, рік тому і сьогодні стосовно ресурсу Укргазвидобування, вона абсолютно не змінилась.
Крім того, НАК – це декілька напрямів розвитку. Якщо ми візьмемо розвиток роздрібного ринку (ГКНУ – БЦ), їм можна в даному випадку лише аплодувати.
Тому що це, дійсно, компанія яка розвиває діджитал. Вона показує, які практики мають в нас працювати в Україні для того, щоб населення, яке десятиліттями споживало газ у компаній однієї групи, отримало можливість змінити постачальника.
Тут, ми кажемо вони – молодці і на них можна рівнятись. Є інші напрями, по яких можна задавати питання: Укргазвидобування, Укрнафта.
Продаж газу всередині Групи Нафтогаз…
В частині того, що інформація на ринку стосовно ціни в цих контрактах відсутня – це дає підґрунтя критикам Нафтогазу для того, щоб їх постійно в цьому звинувачувати.
Чому вони не виходять з повною транспарентністю? Мені не зрозуміло. Але з кожним днем сумнівів в якихось моментах, які можливі в цих договорах між Нафтогазом і УГВ, і між Нафтогазом і Укрнафтою – їх більшає.
Замість того, щоб їх розвіювати, вони навпаки, ховаються в свою “шкаралупу” і сидять в ній, думаючи, що все мине, але так не буває. Це козир в руки їх опонентам!
Ми говорили про це і два роки тому, і ми говоримо про це – зараз. Якщо якісь позиції наші не співпадають, ми абсолютно публічно про це заявляємо.
Але знову ж таки згадаємо: хто був рушійною силою того, що відкрився імпорт газу з Європи? Це був Нафтогаз. Хто є рушійною силою роздрібного ринку для населення? Нафтогаз.
Можна ставити питання чесної конкуренції в частині того, що вони як постачальник останньої надії (ПОН) забирають на себе споживачів, а потім вони залишаються у них на основному постачальнику. Тобто, ГКНУ виступає і як ПОН, і як не ПОН. Таким чином вони збільшують свою частку ринку.
Контраргумент голови правління Нафтогазу Андрія Коболєва з приводу продажу ресурсу УГВ: облгаз-збути Дмитра Фірташа придумали це лише для того, щоб купувати газ із відстрочкою платежу. Вони будуть відбирати газ УГВ і не платити за нього.
В нинішніх умовах на тій же Українській енергетичній біржі (УЕБ) газ продається з передоплатою. Є продукти ГК “Нафтогаз Трейдінг”, які продаються з відстрочкою платежу. Але там є обов’язкова умова – це наявність банківської гарантії. Тому де-факто це попередня оплата.
Тому аргументи Нафтогазу не витримують критики. Вони, напевно, розраховані на якусь далеку від газового ринку аудиторію, на тих, хто не розуміє, що прийшовши на біржу ти маєш заплатити за цей товар і лише потім його отримати.
Що завадить сценарію, коли в разі продажу газу Укргазвидобування на біржі держкомпанія втрачатиме доходи через змову трейдерів, щоб купувати цей газ дешевше?
Потрібно, щоб лоти були невеликими і тоді питання доступу маленьких і середніх трейдерів – воно знімається. Ок, ви не виставляєте лотами умовно по 100 млн кубів, а виставляєте по 0,5 – 1 млн куб. м, по 100 тис. кубів, навіть.
Так – це шмат роботи, але з іншого боку, ви отримаєте доступ абсолютно всіх зацікавлених постачальників до цього ресурсу. Буде більше тих, хто за нього зможе заплатити.
При цьому, має бути графік виходу УГВ на біржу. Щоб всі розуміли, що умовно, кожен четвер тижня УГВ виходить і продає там відповідні обсяги.
Ми готові до цих торгів, тим більше, там демократичний доступ, можна вийти і придбати обсяг, який потрібен. При чому не тільки на місяць наперед, а й на півроку наперед купити.
А який відсоток ресурсу Укргазвидобування ви хотіли б бачити на біржі?
25-30%, цього абсолютно достатньо. Ми ж маємо не забувати про те, що на сьогодні діє ПСО для ТКЕ. Тому цю частину ресурсу, яка потрібна для ТКЕ, все ж таки треба залишити у користуванні Нафтогазу. Це якщо ми базуємось на нинішньому законодавстві.
В Нафтогазі на питання щодо продажу частини ресурсу УГВ кажуть: подивіться, ГК “Нафтогаз Трейдинг” продає газ на біржі, що вам ще потрібно? Яких вам реформ не вистачає?
В деякі дні його продається не мало. Десь до 50 млн кубів. Але в деякі дні взагалі штиль, немає продажів.
Тобто немає графіку? Хоче – продає, не хоче – не продає?
Це все залежить лише від ринкової кон’юнктури, від платоспроможного попиту. Тому що ресурси Нафтогазу в умовах ринку практично безлімітні.
Поясніть тоді, чому вас не задовольняє така ситуація? Чому ви хочете, щоб УГВ продавала? Яка різниця, буде продавати УГВ чи ГК “Нафтогаз Трейдинг”?
Ми прекрасно пам’ятаємо, що говорили очільники Нафтогазу Юрій Вітренко (нинішній в.о. міністра енергетики) та Андрій Коболєв, розвиваючи ринок.
Вони казали: Нафтогаз виконає свою місію і Нафтогаз піде з цього ринку. Тепер давайте подивимось на стратегію НАК до 2025 року. Компанія збирається постачати всі енергоресурси, добувати увесь газ, розвивати “зелену” енергетику.
Тому мені здається, що оця їх боротьба за клієнта в побутовому секторі – це круто. Але дуже не хочеться, щоб одна монополія замінилась іншою (монополія постачальників Фірташа монополією Нафтогазу – БЦ).
Влітку 2020 року гравці ринку жалілись на те, що ГК “Нафтогаз України” продавав споживачам газ дешевше, ніж біржова ціна. При тому, його керівник Максим Рабінович стверджує, що купує ресурс у ГК “Нафтогаз Трейдинг” на тих самих умовах, що й інші постачальники. У Вас є розуміння, як ГК “Нафтогаз України” компенсує свої збитки?
Воно не так працює. УГВ ще весною минулого року продала Нафтогазу весь свій газ по 3,8 тис. грн за тисячу кубів без ПДВ. Сьогодні ціна на ринку 8 тис. грн за тисячу кубів. Тому в рамках маржі вони можуть зробити будь-яку вихідну ціну і все одно закриють свій баланс без проблем.
Що стосується купівлі ГКНУ газу на біржі, то ніхто не знає, як і скільки вони купують. Вони можуть компенсувати купівлю на біржі купівлею обсягів газу напряму в УГВ. Якщо брати середньозважені ціни купівлі і продажу, вони все одно будуть у прибутку.
Чи можна сказати, що ГК “Нафтогаз України” (постачальник) і ГК “Нафтогаз Трейдинг” (трейдер) працюють в однакових умовах з іншими постачальниками і трейдерами?
Звичайно ні. Якщо ми беремо промисловий сегмент (ГК “Нафтогаз Трейдинг” – БЦ), в них є можливість демпінгувати, що вони робили не один раз.
Йдемо далі. Вони купують газ в УГВ за ціною, яка встановлена самою Групою Нафтогаз. Але тепер питання: чи могла б ця ціна бути вищою для УГВ в окремі проміжки часу, коли висока ринкова ціна? Може і могла б. Але немає індикативу.
Тому суть ідеї з виводом ресурсу УГВ на біржу в тому, щоб зробити замір: по яких цінах цей газ буде продаватись? І тоді можна сказати, що Нафтогаз має купувати в УГВ газ по ціні не нижче, ніж всі інші учасники ринку. Тоді вони будуть в однакових позиціях з Нафтогазом.
В результаті нинішньої політики приватні компанії не вийшли на ринок повноцінно. В них немає своєї бази споживачів.
Щоб купити газ у Нафтогазу із знижкою 2,5% для продажу населенню по 6,99 ми маємо надати дані власних споживачів. Але ми навіть не встигли зайти в цей сегмент. Виходить, що ми вже і не зайдемо. Ось вам бар’єр.
Туди може зайти ПОН (тобто той же Нафтогаз), якщо облгаз-збути, які не купили газ у Нафтогазу, не захочуть нести збитки і підуть. Але розвитку ринку не буде. Тому що залишаться лише Нафтогаз, як постачальник, Нафтогаз як ПОН і облгаз-збути, які готові працювати у збиток і чекати повернення ринкової ціни.
Ви розумієте пропозицію Юрія Вітренка щодо Gas Release Programme – продажу газу УГВ на рік по прямих договорах для потреб населення? На яких умовах можна продавати річний обсяг?
Є багато варіантів. Зазвичай річний продукт передбачає аванс 10-15%. Це світова практика. Далі ти можеш платити щотижня наперед. Або надати банківську гарантію, яку твій постачальник акцептує. Або підписати контракт з Нафтогазом, який, швидше за все, буде реалізовувати цей річний продукт.
Але питання в тому, яка маржа при таких цінах буде доступна постачальникам?
І ще один момент дуже важливий. З приводу того, що в Європі практично немає цінових коливань для населення. Ми повинні розуміти, що при ціні в 200 євро за тис. кубів на хабах, ціна для населення там – 400 євро плюс (13 грн/куб). Тобто, у них всі ризики коливань закладені в ціну для споживача.
Нехай, навіть, у нас буде 6,99 грн/куб. Якщо ми в травні говоримо, що ціна 6,99 на весь рік, тоді ми розуміємо, що влітку ціна може опуститися до 4 грн/куб і всі постачальники за цією ціною починають купувати собі форварди, або підземку, або щось ще. І вони розуміють економіку процесу. Тоді це можливо.
Але ж не можна посеред опалювального сезону ввести обмеження ціни. Коли постачальники купували газ за іншими цінами, розраховуючи на іншу ціну продажу.
Річні продукти в Європі народились не на другий день. Британці відкривали ринок декілька десятиліть, вони до цього йшли поступово.
Ми втратили момент, щоб запустити ринок для населення після опалювального сезону в 2020 році. Це було б простіше. А запустили його лише з 1 серпня.
Практично ніякої публічної кампанії з населенням проведено не було. Крім того, що робив Нафтогаз і деякі трейдери, ніхто не розказував з боку держави, що ви можете змінити постачальника і вам за це нічого не буде.
Людям потрібно пояснити, що ринок – це не завжди дешево. Треба казати правду. Оберіть для себе: або ви можете зафіксувати ціну на рік і тоді, коли вона буде дешевшою, ви трохи втратите. Або ви хочете ризикнути і купувати по цінах, які змінюються кожен місяць в залежності від кон’юнктури ринку.
Що можна було зробити в ці два місяці, коли ціна була високою? Можна було надати адресні дотації вразливим споживачам. Принаймні, це б не зупинило розвиток ринку.
Сайт ГазПравда, афілійований з Нафтогазом, кожного місяця публікує ціни постачальників для населення. Не можу зрозуміти, як виходить що зазвичай у Нафтогазу не найнижча ціна? Є луцька компанія MegaWatt Костянтина Башкаленка або ТАС Енергія Сергія Тігіпка у яких ціна часто нижча, ніж у постачальника Нафтогазу. Як їм це вдається?
Це ж круто – зробити ціну нижчу, ніж у Нафтогазу. Це чистий PR.
Коли йде боротьба за споживача, трейдери можуть продавати в мінус в надії на те, що коли вони отримають цього споживача, вони зможуть збільшити ціну.
Але це взагалі не працює в сегменті промислових споживачів. Кожен місяць підприємства стежать за цінами. І якщо ти запропонував на 10% вище, ніж інші – то можеш втратити споживача.
Тому, якщо ти влітку купив по 4 грн/куб, закачав в підземку, а зимою, коли ціна 8 грн, продаєш за 7, щоб захопити споживача – ок. Це твоє право. Але якщо ти продаєш дешевше, ніж купив – це погана стратегія в цьому бізнесі.
Чому компанії АГТУ не йдуть в ринок газу для населення?
Щоб зайти на ринок для населення треба зробити серйозні капіталовкладення. Тому що процеси постачання газу побутовим споживачам відрізняються від тих, які потрібні для постачання юридичним особам. В даних умовах роботи ринку, економічного сенсу, щоб заходити в цей ринок, немає.
Яка структура газового ринку для комерційних споживачів сьогодні?
У Нафтогазу менше 10%. Великі постачальники– ЕРУ (Ярослав Мудрий і Дейл Пері – БЦ), Євроенерготрейд (Юрій Дубинський – БЦ), “Акспо Україна” (міжнародний трейдер із Швейцарії – БЦ).
Далі частки ринку розмиті. Тут змови апріорі не може бути. Ще можна вести мову про компанії, які постачають на крупні заводи, наприклад Одеський припортовий завод (“Агро Газ Трейдинг” Олександра Горбуненка – БЦ).
Ви анонсували створення ще однієї альтернативної УЕБ приватної біржі для торгівлі газом. Вона працює?
Це біржа “Український хаб”. Поки що вона в процесі становлення, підписуються угоди.
Для створення повноцінної біржі потрібна ліквідність. У нас в країні вся ліквідність газу – це ресурс УГВ. Хто у вас буде торгувати газом крім власних компаній?
Є ще і ресурс приватних газовидобувних компаній. З точки зору газових бірж, якщо будуть запропоновані кращі умови, економічно привабливі для всіх – гравці можуть на ній торгувати. Це головний чинник. Ми вирішили запропонувати ринку альтернативу.
Що ви можете запропонувати такого, що не запропонувала Українська енергетична біржа (УЕБ) Олексія Дубовського?
На “Українському хабі” поступово акредитуються компанії – і видобувники, і трейдери, члени АГТУ, і облгаз-збути, тривають переговори з Нафтогазом, з РГК (Дмитра Фірташа – БЦ).
Навіщо вона потрібна? Так, це може бути ресурсно затратно, тому що, якщо компанії присутні на декількох біржах, то потрібні досить професійні кадри, які зможуть укладати паралельно угоди. Але з іншого боку: якщо у мене є пропозиція і на цій заправці і на іншій, я можу обирати … Основа трейдинга – конкуренція.
Що стосується клірингових питань, в учасників ринку немає довіри ні до приватної біржі, ні до приватних банків. Створити приватний кліринговий банк, в якому будуть всі обертати свої ресурси, буде дуже складно.
Індикативи “Українського хабу” наразі майже не відрізняються від цін на УЕБ, плюс-мінус 1%. Обсяги поки також не великі: до 1 млн кубів на добу.
Ви часто критикуєте дії Оператора ГТС України (ОГТСУ) щодо посилення відповідальності трейдерів і постачальників за небаланси. З січня послуги балансування ОГТСУ надає ГК “Нафтогаз Трейдинг”. Тут є проблема?
Зниження толерансу (небалансу газу, який трейдер оплачує без штрафних санкцій – БЦ) до 3% – велика проблема для всіх трейдерів.
Якщо брати фінансові результати по балансуванню, то витрати на балансування значно зросли у трейдерів. Але нюанс в чому? За балансування все одно платить споживач. І тут питання в тому, що покарання несуть не постачальники, а споживачі.
Наприклад, в січні чистий небаланс за місяць – 7 млн куб. м. Це дані з платформи прозорості ОГТСУ. Це мізер (у лютому негативний небаланс вже склав 372 млн кубів за рахунок несплати за небаланс облгазів – БЦ).
Можна було б балансувати ОГТСУ весь січень, умовно кажучи, декількома десятками мільйонів кубів. Або закачуючи, або відбираючи цей ресурс щодоби. Тобто, реальні витрати на балансування з боку Оператора набагато менші, ніж вони демонструють це ринку, і регулятору.
Раніше було допустиме відхилення (толеранс) 10%, зараз – 3%. І тому, якщо ви не попадали в баланс і виходили за 3%, то штрафи сягали 40% ціни газу.
А з 19 січня 2021 року послуги балансування для ОГТСУ надає Нафтогаз і бере за них майже 2000 грн з кожної тисячі кубів.
Тобто, навіть ідеально збалансовуючи свій портфель, потрапляючи в +/- 3%, ти все одно сплачуєш майже 2000 грн при купівлі-продажу газу Оператору ГТС.
Про цю проблему не можна говорити без згадувань про маніпуляції трейдерів в 2020 році. Тоді ціна за небаланс дорівнювала закупівельній ціні ОГТСУ. Коли ринкова ціна була нижчою, деякі трейдери свідомо робили позитивні небаланси, щоб продати їх ОГТСУ за вищою ціною. І навпаки.
Якщо повернутись до небалансів січня 2020 року, то ОГТСУ заднім числом відмовився оплачувати ці небаланси. Декілька постачальників вже й апеляції повигравали: ETG (Олексія Бондаренка – БЦ), Євроенерготрейд (Юрія Дубинського – БЦ).
А потім їх знову покарало НКРЕКП штрафами у 850 тис. грн. Штраф за не збалансування їхнього портфоліо у тому періоді. Дуже дивною виглядає політика Регулятора: коли перевіряли Нафтогаз, який також мав небаланси, порушень не виявили.
Якщо повернутись до небалансів літа 2020 року, то там знову є питання до ОГТСУ. І хоча Кодекс ГТС, яким керується Оператор, в цей період не змінювався, ОГТСУ протягом декількох місяців успішно підтверджував незбалансовані номінації.
А потім так само успішно почав їх відхиляти. Тому виникає питання: чим вони керувались, коли допускали це? І чим вони керувались, коли перестали? Адже ми пам’ятаємо, що зміни Кодексу щодо зменшення толерансу відбулися лише через декілька місяців.
Ми це питання ставили і на відкритому засіданні НКЕКП, яке розглядало ці питання, але відповіді не отримали…
При цьому учасники ринку бачать, що звернення ОГТСУ до регулятора оперативно розглядаються, призначаються штрафи і перевірки, що не можна сказати про дзеркальні дії регулятора до інших учасників ринку.
В таких умовах трейдингом в Україні потрібно займатися обережно і фахово. Ось, наприклад, ви постачаєте ресурс для ТЕЦ, а у них вночі зупинився котел і у вас, як постачальника, виникло зайвих 0,5 млн кубів.
Ви їх продали по 6,5 тис. грн, як позитивний небаланс, а завтра вони спалили більше замовленого обсягу – і ви купуєте недостачу вже по 12 тис. грн.
З нинішньою маржинальністю постачальника в 1% або 2%, ви маєте продати не менше 10 млн кубів, щоб компенсувати цей негативний фінансовий результат.
БЦ: ОГТСУ надав БЦ свої пояснення щодо послуг балансування. Пояснення компанії можна звести до таких пунктів:
Толеранс у 3% – розповсюджена практика у Європейському Союзі. Для прикладу в Німеччині з початку 2018 року немає допустимого відхилення, у Болгарії, Греції – 3%, у Польщі – 2,5%, у Латвії – 5%.
ОГТСУ провів тендер на закупівлю послуги балансування, бо згідно законодавства не мав права займатись цим сам. В грудні 2020 року було прийнято проєкт закону №3176, який дозволяє ОГТСУ купувати газ для балансування на біржі. ОГТСУ активно готується до виходу на біржу.
Нафтогаз не заробляє на послугах балансування, бо у лютому негативний небаланс склав понад 370 млн куб. м, що лягло збитками на Нафтогаз і ОГТСУ.